Це коли сил пішло забагато, результату досягнуто замало, контроль над ситуацією (як і пальне в баках) – майже на нулю, а горизонтів не помітно. Іншими словами, коли життя – танк, а ти із запальничкою.
Стрес не завжди можна здолати, але йому можна запобігти. Якщо воювати не лише зброєю, а й інтелектом. Його, до речі, як і емоції, слід регулярно прокачувати.
Отож, якщо намічається бій (у сім’ї, в підрозділі, в стройовій, на лінії чи за нею), воїнові потрібні:
Меч. Пошматувати на молекули власні страхи, сумніви, непевності, зверхність та меншовартість допоможуть якісні стосунки та відчуття вдячності. Стосунки вимагають часу та посвяти, вдячність вимагає уваги до дрібниць та відсутності сподівань. І одне і друге потребують довіри. Довіра – меч двосічний: може поранити не лише противника, а й самого воїна. Тому слід тренуватися!
Спис. Влучно зарядити стресові поміж очі може сміх. Здорова доза щирого сміху руйнує зморщену загрозу ситуації. Сміх – не легковажність. Надмірна серйозність – не обов’язково обличчя відповідальності. Тільки сильному воїнові під силу посміятися над власними слабкістю.
Щит. Мистецтво перемагати потребує мистецтва захищати. Фізичні навантаження гартують тіло. І не тільки. Регулярні вправи, якісні тренчики, ранкова чи вечірня пробіжка, правильна доза сну та здорове харчування – броня воїна.
Шолом. Щоб мозок раптом не прилип до якоїсь кризи, його слід постійно захищати. Якісними книгами. Можна художніми, можна корисними (тобто, тими, де про саморозвиток). Якщо книга нудна, значить шолом не того розміру. Краще вчасно замінити.
Шолом може прикрити й вуха, а якісна спокійна музика – мозок.
Команда. Будь-яка перемога – завжди досягнення команди. Без неї воїн приречений. Той, хто тебе підсилює – з твоєї команди. Той, хто ставить підніжку – з чужої. Варто вчасно розібратися. У бій лише зі своїми!
Оптика. Має бути настільки потужною, щоб бачити наперед. Краще перемогу. Головне, щоб бачене гріло: надією та радістю. Мріяти краще вголос. Але тільки з тими, кому довіряєш.
Компас. Світ воїна складається з речей важливих і важливіших. Важливіші заслуговують на більше часу та зусиль. Життєві пріоритети – напрямок до нашої свободи. Не переплутати! Мудрість життя в дрібницях. Сила воїна також там: спокійний вечір у добрій компанії, глибина людського досвіду, щирість дитячої усмішки, ранок на березі, погляд між зорями, пробіжка з вітром, чиясь близькість. Воїну найважливіше – бачити найважливіше!
Сухпай. Їсти варто не лише ротом. Прийом їжі слід перетворити на свято: здоров’я, смаку, дружби. Тіло потребує поживних речовин, а серце – смаків і доброї компанії. Регулярно!
Смолоскип. Щоб не потрапити у пастку темряви, слід вчасно щось спалити. Краще – зайві жири, кофеїн та години в інтернеті. Перше правило здорової свободи – не ставай заручником!
Бойовий кінь (або песик, котик чи навіть хом’ячок). Не забудь його нагодувати, вигуляти, погладити. Можуть бути навіть бойові рибки. Їх, правда, не вигуляєш і не погладиш, зате за ними можна вічно спостерігати.
Гігієна. Зброя і мозок мають залишатися чистими. І не тільки. Тіло також. Вчасний душ – добра перезарядка.
Перемога. Вона не любить чекати. Перемогу слід брати, коли слід. А тому – жодних прокрастинацій, відкладань, перенесень і відтермінувань. Зайве краще вчасно відрубати, продумано та відважно сказавши “Ні”.
А ще воїнові слід любити і цінувати життя. Тоді боротися стає легше. І легше перемагати.
Будь-якого противника.
Навіть стрес!
О.Андрій Зелінський, ТІ
